Важко зрозуміти, чому сонячного вихідного дня на дверях дитячого майданчика в м. Новомиргород висить замок. Ще важче пояснити це дітям, які з нетерпінням чекали весни, щоб, нарешті, потрапити до своїх улюблених гойдалок…
Приїхавши в парк лише заради того, щоб діти покаталися, ми не могли просто розвернутися і поїхати додому, тож довелося дітям пролізти через щілину в огорожі. І тут, де не візьмись, нагодилася тітонька-сторож, яка доступними словами пояснила дітям, що проникати на територію майданчика коли він зачинений – це мало не кримінальний злочин і наполегливо попросила порушників покинути його територію. Виявляється, вона там нещодавно посадила квіти, і не хотіла б, щоб діти їх витоптали.
Здавалося б усе правильно - і порядок повинен бути, і квіти дітям потрібні (хоч вони про це й не здогадуються), але чомусь не полишало якесь неприємне відчуття приниження. Врешті-решт, ми ж не в приватний двір до тітоньки прийшли, а на майданчик, побудований в тому числі і за кошти платників податків, тобто нас. Тітонька також не схожа на волонтера, який працює заради дитячих усмішок, зарплата ж певно якась із міського бюджету платиться. Чому ж тоді таке ставлення?
На запитання коли ж нарешті відкриється майданчик, тітонька відрізала: «Коли треба буде – тоді й відкрию». І взагалі, вона лише виконує розпорядження міського голови, і якщо когось щось не влаштовує – звертайтесь до Якова Борисовича Немировського…
Звісно, турбувати мера такими дрібницями (тим більше у вихідний) ми не наважились, тим більше наперед знаючи, що це марно, адже прецедент цей далеко не перший. З одного боку, можна зрозуміти – на будівництво майданчика було витрачено чимало зусиль і коштів, і всім хотілось би, щоб він прослужив якомога довше, але ж навряд чи варто заради цього перетворювати його на музей, охороняючи гойдалки від тих, для кого вони були зроблені, дітей.
От і виходить, що, турбуючись про майбутні покоління (принаймні на словах), дехто забуває про покоління теперішнє, про те, що діти хочуть гратися на майданчику тоді, коли хочеться їм, а не міському голові чи сторожеві…
|