Курси валют Прогноз погоди Ціни на пальне
Повернутися на головну | Кіровоград.proUA.com

proUA.com


Додати до ВибраногоДодати до Вибраного Зробити стартовою сторінкоюЗробити стартовою


читайте також
10:14 Де завгодно, тільки б не в Кіровограді
10:49 Ядерную дубинку отдали Коломойскому
16:55 Тетяна Варламова планує виграти чемпіонат світу з пауерліфтингу
11:45 «Все, что останется после меня…»
11:40 Поиграем в города. Субъективный рейтинг городов Кировоградщины
13:14 Сквер Слави «секонд-хенду» (ФОТО)
14:01 Блеск и нищета Кировограда
14:04 Кому належать кіровоградські парки
10:53 Моя память о первомаях
11:34 Богданівці – сто років!




Актуально Архів


«Всю дарогу навстоячкі…»
Андрій Лисенко, "Кіровоград.proUA.com" / 26.05.2009 16:29
Говорити російською мовою, а не українською – круто. Кожна нормальна людина повинна казати: «На остановке, пожалуйста», а не «На зупинці, будь ласка».

Саме так. Всі, хто приїжджає (або переїжджає) у місто, трохи більше від рідного села чи райцентру, мають різко переходити на російську мову, навіть якщо раніше знали нею лише матюки. Ті, хто живе у місті з народження, повинні сахатися української як чорт хресної ходи з хоругвами.

По-перше, це треба робити, щоб не виявити поміж людьми своєї неосвіченості. Російська – мова міжнаціонального спілкування, її розуміють усі і всюди. А українська – то так, на кухні попатякати, коли мама пиріжків домашніх привезе. І не треба сміятися з людей, які, прагнучи стати розумнішими, попервах плутають слова і вживають українізми. Це минеться, найдовший шлях починається з першого невеликого кроку.

У двох дівчаток, яких я бачив у маршрутці «Кіровоград – Петроострів», теж минеться:

− Ой, мєст нєт. Прідьоцца стоять… – каже перша і кокєтліво так улибаєцца.

− І нє гаварі. Ужас. Всю дарогу навстоячкі… – вторить їй подружка.

Нічого. Пройде час, і вона буде казати «стоя». Навіть папуг можна навчити правильно базікати, а таких розумниць – тим паче. Може, вже й правильно говорить, бо давненько я тією маршруткою не їздив.

По-друге, без знання російської нічого в цьому житті не досягнеш. Причому знати бажано так, щоб начисто забути українську. Спочатку можна робити вигляд, що забули, а далі все само собою налагодиться.

Заходиш отак у магазин цигарок купити – приємно поговорити з людиною, яка щось від життя хоче:

− «Честер» червоний, будь ласка.

− Нєту…

− Так он же, на полиці.

− А, вам красний…

І ясно зразу: перед тобою не якась там селючка стоїть. Перед тобою – високоосвічена і культурна жінка, з якою можна мати справу. Це вам не: «Та ви що!». Це вже: «Да што ви гаварітє!».

Ще російською напрочуд добре протестувати проти всіляких там НАТО і ЄСів, закликаючи натомість до єднання з Росією. «Ето наши старшиє братья!» – красиво ж звучить, погодьтесь. Крім того, «вєлікій і могучій» значно краще підходить для перегляду російських телеканалів – бо більше ніде правди про Україну ви не побачите.

Тож даремно діти у школах вчать якийсь хуторський діалект. Ну що він їм дасть? Куди з ним можна пробитися? Треба ж «На остановке, пожалуйста», а не «На зупинці, будь ласка»…

Фото з http://funnypicture.zoda.ru/
Посилання за темою
26.05 | Дайджест: «Бандурна розмова» єднає українців
26.05 | Статтi: Де завгодно, тільки б не в Кіровограді
25.05 | Новини міста: Серпокрилов привітав учасників Всеукраїнського фестивалю «Калиновий спів»
Загрузка...

Коментарі